с. Мирове. Мирівський ДНЗ "Золота рибка"








Скарбничка медсестри

Як не хворіти у дитячому садку.

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.

Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні.
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.

 

Поради на літо!

Запобіжні заходи в період активності кліщів
Відвідуючи місця, де можуть бути кліщі (парки, ліси, зони біля водойм), слід надягати світлий, однотонний одяг, який щільно прилягає до тіла. Наприклад, сорочку з глухим комірцем і довгими рукавами, які закінчуються манжетами, брюки, головний убір. Такий одяг дасть змогу легко та вчасно помітити кліщів.
Під час тривалої прогулянки слід оглядати себе та дітей кожні дві години. Помітивши кліщів, необхідно обов'язково зняти їх з одягу.
Ідучи лісом, слід триматися середини стежки, оминати чагарники та високу траву. Зупинившись для відпочинку чи нічного сну на природі, варто очистити місце привалу від сухої трави та гілок.
Повернувшись додому, слід одразу оглянути одяг і тіло дитини, особливо вкриті волоссям ділянки. Не можна залишати одяг з прогулянки біля ліжка чи спати в ньому. Його варто випрати та випрасувати.
Нещепленим особам не варто виїжджати в ті райони України, де протягом тривалого часу спостерігають захворюваність на кліщовий енцефаліт:
-Автономна Республіка Крим (Сімферопольський, Судацький, Білогірський, Бахчисарайський, Алуштинський, Кіровський, Красногвардійський райони, Велика Ялта, смт Ласпі Севастопольського району);
-Волинська область (Ратнівський, Рожищівський, Ковельський, Ківерцівський, Старовижівський, Камінь-Каширський райони, м. Луцьк, м. Ковель);
-Львівська область (Яворівський район);
-Одеська область (м. Балта).
Якщо ж поїздку сплановано, варто пройти інструктаж щодо методів особистої профілактики, придбати репеленти - засоби, що використовують для відлякування комах та кліщів. А у разі проживання в зазначених районах слід зробити відповідні щеплення.
Якщо після прогулянок на природі, виїздів до сільської місцевості у дитини спостерігаються лихоманка, виражена інтоксикація, порушення стану притомності, судоми, слід негайно звернутися до лікаря та провести аналізи на кліщовий енцефаліт.

 

Розпорядок дня та рухова активність дитини влітку

 



Літо - найсприятливіша пора року для фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров'я та загартування. Тому на літо батькам варто ретельно спланувати розпорядок дня дитини та організувати її рухову активність. При цьому доцільно врахувати, що більшість часу діти мають перебувати на свіжому повітрі.
У розпорядку дня більшість часу відводьте для рухової активності. Щоранку дитина має робити зарядку або гігієнічну гімнастику, упродовж дня - гуляти, гратися в рухливі ігри.
Чергуйте активну рухову діяльність дитини з відпочинком. Збалансований розпорядок дня сприяє тому, щоб дитина не втомлювалася. Поєднуйте активні заняття - прогулянки на свіжому повітрі, біг, плавання тощо - з менш активними - настільними іграми, малюванням, ліпленням тощо.
Прислухайтеся до бажань і настрою дитини. Якщо дитина сповнена енергії, то влаштуйте для неї ігри на природі. Не змушуйте дитину спати вдень, якщо вона невтомлена.
Прогулянка - простий і ефективний спосіб проведення часу на свіжому повітрі. У дошкільному навчальному закладі вихователі майже щодня водять дітей на прогулянки. Тож під час літніх канікул кожного дня гуляйте з дитиною в парку, на ігровому майданчику тощо.
Прогулянки на подвір'ї чи ігровому майданчику можуть тривати до кількох годин. За цей час дитина періодично змінює види діяльності: від рухової до пізнавальної. До таких прогулянок залучайте друзів дитини та не залишайте дошкіль¬ників без нагляду.
Прогулянки до лісу, парку, річки розвивають витривалість дитини. Під час них
рівень рухової активності дитини максимальний. Тривалість прогулянки може бути від 30 хв. до 2,5 год. залежно від віку дитини, погодних умов та інших чинни¬ків. Завжди супроводжуйте дітей під час таких прогулянок.
Кілька разів на тиждень залучайте дитину до спортивних ігор. На свіжому по¬вітрі зручно організовувати такі ігри, як футбол, бадмінтон, волейбол. Також на¬вчіть дитину плавати в річці чи кататися на велосипеді, самокаті, роликах.
Раз на місяць влаштовуйте одноденний туристичний похід. Під час походів у дитини розвиваються уміння орієнтуватися на місцевості, пристосовуватися до зміни побуту, вправлятися в подоланні перешкод. Маршрут походу, а також усю ігрову діяльність продумайте заздалегідь. Діти можуть брати участь у змаганнях, іграх-естафетах, рухливих іграх. У спортивно-туристичний похід ідіть усією сім'єю або залучайте друзів.
Стежте за безпекою дитини під час літніх прогулянок. Дитина має бути вдягне¬на в легкий одяг із натуральних тканин і мати на голові панамку чи хустку, навіть якщо перебуває в затінку. За високої температури повітря виходьте надвір у першій половині дня та увечері, коли сонячне випромінювання не таке активне. Окрім того, на прогулянках дотримуйтеся питного режиму.

 

Як запобігти травмуванню дитини


Діти часто травмуються або можуть завдати тілесних ушкоджень одне одному під час гри. Травмування може спричинити як поведінка самої дитини або її однолітків, так і необачність дорослих. Тому найважливіше завдання батьків - створити відповідне середовище для безпечної гри дітей, аби запобігти їх травмуванню.


Пильно наглядайте за дитиною поблизу дороги, відкритих водойм, на спортив¬ному чи ігровому майданчиках. Контролюйте її поведінку й умови гри.
Подбайте про зручний одяг і взуття дитини, яке має відповідати погодним умовам. Дитині має бути зручно рухатися під час їзди на велосипеді й роликах тощо.
Стежте за грою дитини з низьким рівнем сенсомоторного розвитку. Що молодша дитина, то нижчий у неї рівень сенсомоторного розвитку Якщо дитина не вміє досконало володіти своїм тілом, то координація її рухів порушується. А відтак травмуватися вона може навіть під час простої гри.
Поінформуйте дитину про наслідки її можливих дій. Коли дошкільник іде на ігровий майданчик або до парку розваг, розкажіть йому про безпечне поводження з ігровим обладнанням. Для її безпеки дитині важливо знати, які каруселі небезпечні та як потрібно поводити себе з ними.
Поясніть дитині, що не можна нехтувати власного безпекою, аби вразити друзів чи досягти найкращого результату в певному змаганні. Часто така рішучість може призвести до негативних наслідків.
Ознайомте дитину з правилами дорожнього руху. Дитина повинна знати, як правильно переходити вулицю на пішохідному переході або переході, де є світлофор. Переходити вулицю вона має тільки під наглядом дорослих.
Навчіть дитину правил пожежної безпеки. Навіть якщо сірники, запальнички та інші вогненебезпечні предмети знаходяться в недосяжному для дитини місці, вона має знати, що бавитися з ними не можна.

 

Адаптація в дитячому садку


Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

- рівень психічного і фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимог у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку. Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді:

- пам’ятку щодо диспансеризації дитини;

- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;

- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ. Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок. В цих бесідах з’ясовуємо, чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї (неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2-3 місяців. Залежно від перед умов, які медична сестра з’ясувала під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.

Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.
Ступінь
Тривалість
Характеристика

Легкий
10-15 днів
Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.

Середній
16-30 днів
Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.

Важкий
>30днів
Дитина часто і важко хворіє.




Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово-психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь-які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов'язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров’я нових вихованців. Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря-педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. Процес адаптації полегшують:

- емоційний контакт;

- тактильний контакт;

- музичні заняття;

- музичний супровід упродовж дня;

- ігри з піском і водою;

- малювання;

- казко терапія.

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причини яких є незначні, на перший погляд. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками (за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії пам’яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.